Традиційною, але водночас і цікавою є історія Гоголівської школи. Відомо, що ще в 1767 році при Преображенській церкві біля Київських воріт була школа.
За матеріалами Рум’янцевського опису 1766 року майже в кожному селі Гоголівської сотні були школи, в деяких селах досить давні. Це залишки козацької освіти, про яку писав у 1652 році Павло Алепський: “Відмічаю, що на Україні грамотні всі: і жінки, і діти, і навіть діти-сироти.” Зі скасуванням гетьманства рівень освіти знизився. На Чернігівщині було закрито 370 шкіл.
У 1868 році у містечку Гоголів було відкрито земську народну школу, в якій навчалося 65 хлопців.
З“Пам’ятної книжки Київського округу”довідуємось про міське народне училище в м. Гоголеві, яке в 1880 році заснувала поміщиця Красовська у себе вдома. Ну утриманні училища відпускалися кошти від земства – 1324 карбованці та від общини – 400 карбованців. У ньому навчалося 152 хлопці та 10 дівчат.
У 1899 році було відкрито земську школу (зараз це відновлене приміщення початкової школи), а перед Першою світовою війною – трирічну вищу початкову школу, до якої приймали випускників земської та церковно-парафіяльної школи. Знаходилась вона неподалік Преображенської церкви (зруйнована у 1943 році; тепер це парк Слави). До революції в селі були такі школи:
·Церковно-приходська (3 класи). Навчала дітей Богдановська Ганна Григорівна (попадя), Богдановський (піп). У школі налічувалося до 50 учнів. В одній кімнаті навчалися всі три класи.
·Земська початкова школа складалась з чотирьох груп. Діти навчались чотири роки. У ній учні забезпечувались зошитами, ручками та підручниками безкоштовно.
·Двокласне міністерське училище мало 5 класів, навчались 5 років. Класи розміщувались у приміщенні теперішньої початкової школи.
У земській та міністерській школах кожну групу вів один учитель, учителів-предметників не було.
У 1912 році в селі відкрилась Вища початкова (4-х класна), яка рівнялась 4 класам гімназії.
Перший випуск цієї школи відбувся у 1915 році.
Після революції ще ніби було засновано гімназію для селянських дітей, яка проіснувала два роки, а потім на її базі було відкрито трудову школу, а згодом десятирічку.
З 1922 року Гоголівська школа стає семирічкою, в якій навчалось 535 учнів.
У тодішній семирічній школі існувала хороша традиція: кожен учень повинен був посадити і виростити не менше 2-3 дерев. Старші учні ходили в ліс, викопували молоді деревця, садили їх біля школи та на вулицях села.
З 1927 року школа називалась школою трудової молоді.
У 1933 році в селі було відкрито 8-й клас і школа стала називатись середньою.
Перед Великою вітчизняною війною у школі працював молодий, але талановитий учительський колектив. Серед них було багато чоловіків, які з перших днів війни пішли на фронт. Майже всі вони загинули, але школа пам’ятає про них і сьогодні, про що свідчить і стенд,і меморіальна дошка.
У післявоєнні роки школа намагалася наздогнати втрачене, був час, коли в одному класі навчались діти по дванадцять-п’ятнадцять років, не вистачало зошитів, підручників (шкільна бібліотека була знищена фашистами). Та і діти, і вчителі мали величезне бажання вчитися і навчати. Поступово поповнились ряди новими вчителями, які прийшли на зміну тих, хто віддав своє життя за щасливе майбутнє свого народу. Ці вчителі вивели у світ по декілька поколінь гоголів чан, їм ми завдячуємо своїми знаннями, моральними якостями, людяністю, милосердям.
На якісно новий рівень вийшла Гоголівська школа за директорства Кураліної Марії Миколаївни. Як згадують її колеги, це була строга, вимоглива, і, в той же час, справедлива жінка. Вона відверто вказувала на недоліки і так же захоплено відгукувалась про вдалі уроки своїх колег. Очікувану допомогу отримували молоді спеціалісти, ще недосвідчені вчителі.
Взагалі, шкільне життя було дуже насичене. Кожного року проводилось свято патріотичної пісні: заздалегідь готувались костюми, декорації. Кожна пісня була маленькою інсценізацією. Учні завжди були на екскурсіях на підприємствах села.
Але в першу чергу, шкільне життя – це навчання. Повагу і любов у своїх вихованців заслужили подружжя вчителів: Ващенко Л.С. та Ващенко В.А.,Рудешко І.П. та Рудешко Н.Ф., Пильтяй М.І. та Пильтяй П.П., Прохоренко О.Ю. таПрохоренко І.М.
У середині 80-х років у село приїхала ще одна учительська родина – Шевцови Світлана Борисівна та Костянтин Сергійович. Саме він був призначений директором, а його дружина почала викладати російську мову та літературу.
Майже незмінним залишився педагогічний колектив і за нового директора Оксанича Леоніда Васильовича. Хіба що поповнився істориком і закоханим у свій предмет фізиком, його дружиною Галиною Йосипівною. Починає створюватись якісно новий педколектив, що працює, враховуючи не лише досвід своїх попередників, але і нові напрямки в педагогіці. Це були роки пошуку, спроб, помилок.
У 1987 році Гоголівська середня школа святкувала свій ювілей – 50 років. Це було грандіозне свято, яке вимагало великої підготовки. На нього були запрошені всі випускники, починаючи з 1937-го року. Велику роботу по розшуку випускників провела Юшковець Г.Г., випускниця і вчитель школи.
Серед всіх вчителів на першому місці – диригент незвичайного оркестру, який грає на найтонших інструментах – людських душах, директор школи, Оксанич Галина Йосипівна.
За роки керівництва школою Галина Йосипівна зуміла змінити в школі найголовніше – дух!
“Ми цього варті!”– любить повторювати Галина Йосипівна. Ще коли вона була просто вчителем фізики і класним керівником, її клас знав, що вони розумні, красиві, талановиті.
Навчально-виховний процес у школі за керівництва Галини Йосипівни піднявся на якісно новий рівень. У школі створюються умови для диференціації навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, покращилась робота зі здібними учнями.
Величезна просвітницька робота проводиться директором серед батьків, особливо тих, діти яких стоять на шкільному обліку як важковиховувані. Забезпечити дітей достойним одягом, підручниками, харчуванням, всіма необхідними умовами для навчання – першочергова проблема директора.
У 2017 році Гоголівська школа набула статусу опорного навчального закладу, об'єднавшись із філією - Гоголівською школою І-ІІ ступенів. Тепер ми маємо удвічі більше відповідальності, але й удвічі більше успіхів.
У 2020 році шляхом реорганізації створено комунальний заклад "Гоголівське навчально-виховне об'єднання "Опорний заклад загальної середньої освіти - заклад дошкільної освіти - заклад позашкільної освіти" Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області
Заклад упевнено прямує шляхом співпраці всього колективу: батьків, учнів, учителів, - і може претендувати на звання “школи-родини”.
